Summer School "Juri Lotman and the Semiotics of Culture", University of Tartu International Summer University 2017

Getting away from the heat, I moved north to the long-awaited semiotics summer school and a new season of Game of Thrones. Having crossed the Seven Kingdoms (four, to be honest), I found myself in Estonia where dried yellowness of Ukrainian fields turned into the deep green saturation of the forests that always have enough rains to drink and cloudy shadows to rest under. Tartu is my Oldtown: the second largest city in the country, a meeting place of historical heritages, an intellectual and educational centre that boasts its own Citadel – the glorious University of Tartu. But back then, tired after a long bus ride, I saw nothing but an ordinary neat town, unsuitable for stories about great battles and tremendous feats. However, after several semiotics lectures my Tartu experience became more vivid, as step by step I learned to read the city and its inhabitants: from left to right, bottom-up, in boustrophedon, chapter by chapter, as a hypertext, creating my own pagination, commenting in the margin and dropping ice cream on the pavement/parchment. 

Що таке свідопис?

Дуже короткі та вельми схематичні

нотатки Луізи Мороз про походження поняття «свідопис»,

написані на прохання Бакаєва Миколи Юрійовича

Пошук українського відповідника для терміна «есе» ініціював Тарас Петрович Кононенко на семінарах з історії філософії Нового часу навесні 2015 року. Він окреслив методологію наших пошуків, настановивши користуватися таблицями Френсіса Бейкона (таблиці присутності, відсутності, порівняння). Студенти запропонували близько двадцяти варіантів, серед яких були «міркування», «розмисел», «розвідка», «спрагнення», «зважування», «самосприйнятий опис», «монолог», «досвід» etc. Таблиця ступенів продемонструвала, що найближчими до оригінального сенсу, вкладеного в поняття «есе», є два неологізми: «свідосвід» і «свідопис».

Варто зазначити: під «оригінальним сенсом» мається на увазі есе як феномен французької культури, оформлений пером Мішеля Монтеня (« Essais » – «Опыты», «Пробы», «Досліди»). Я спиралася передовсім на essai, що походить від дієслова essayer – пробувати, намагатися, спитувати. Важливим також є те, що в своєму лінгвістичному дослідженні я протиставляю есе трактату – вони є полярними способами філософського виразу.

Які суттєві критерії есе було виділено для пошуку адекватного відповідника essai в українській мові?

1. Це написаний текст (хоча це положення можна підважувати, зокрема в усних доповідях досить чітко розмежовуються виступ-есе і виступ-трактат) => в шуканому слові має бути вказівка на письмовий виклад. Через це варіанти на кшталт «розмислів» і «міркувань» не підходять, адже не позначають унікально письмовий твір.

2. Цей текст висловлює свій власний неповторний досвід автора (іноді кажуть про есе як щось суто суб’єктивне). Мабуть, ця характеристика найбільш відрізняє есе від трактату, бо в трактаті досвід, описуваний автором, не має обов’язково переживатися самим автором.

3. Форма тексту може бути різноманітною – такою, яка найбільш гнучко висловить все чуттєве різноманіття нашого досвіду. Необхідно зауважити, що такий погляд на есе контрастує з так званим «американським есе», в якому панує чітка структура: теза – аргументи, посилені прикладами, – висновок.

Спираючись на вищезазначені риси есе, я запропонувала неологізм СВІДОПИС.

Свідопис за рахунок двозначної першої морфеми («сві» як «свій» і «свід» як свідомий), а також варіабельності другої морфеми – допис/опис – відкриває безліч можливостей для інтерпретацій:

1. свій допис

            допис, що належить мені

2. свій опис

            опис себе (опис мене)

3. свідомий опис

4. свідомий допис

(3), (4) – вказівка на свідомість як важливий момент рефлексивності досвіду – пережити досвід значить усвідомити його, в постструктуралістській манері – виписати. Тому есе постає як власний досвід, обернений сам на себе.

«Присвійність» досвіду корелює зі значенням спроби, закладеним в essai. Оскільки свій власний неповторний досвід невичерпний, кожен його опис є лише спробою, новим намаганням оповісти про нього, проте жодна нова спроба не може бути повним відображенням досвіду. Якщо трактат фіксує предмет свого опису в скінченній даності, то у свідописі сам опис досвіду є новим досвідом. Предмет опису свідопису принципово неспинний, не піддається науковій темпоральній елімінації, тому кожний свідопис – лише спроба вхопити свою власну неповторну нескінченність.

У свідописі також є ще одна невидима, проте спеціально закладена хитрість: при перестановці другого та першого складів слова отримуємо до-сві => досвід.

Отже, авторка терміну «свідопис» сподівається, що в українському неологізмі їй вдалося передати ключові особливості essai: це своя власна неповторна спроба досвіду обернутися на самого себе (власного й неповторного!), закріплена в письмовій(/друкованій) формі.

Комунікаційні стратегії XXI століття

З радістю публікую свідопис «Між межею: комунікаційні стратегії XXI століття», написаний для конкурсу студентських есе «Толерантність, рівність, взаємодія: подолання травми та діалог співіснування в сучасних умовах». Як переможниця конкурсу, я мала честь представити свою роботу в Одесі на громадському форумі «Подолання. Від конфліктів до діалогу та подолання травми», що відбувся 6 грудня 2016 року за підтримки ГО “Südost Europa Kultur e. V.” (Берлін), Міністерства закордонних справ Німеччини та в партнерстві з Українською Асоціацією усної історії.

Свідопис доступний за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1GsYN3x1gyX8g1yEtLfG9UYekgy0J2gwa/view?usp=sharing

I am pleased to post online my essay “In-between the Border: Communication Strategies of the 21^st Century” (in Ukrainian) written for the student’s essay contest “Tolerance, Equality, Cooperation: Trauma Overcoming and Dialogues of Coexistence in Modern Conditions”. As a winner of the contest, I presented my paper at the International Forum “Bridging: from Conflict to Dialogue and Trauma Overcoming”, jointly organised by the NGO Südost Europa Kultur e. V. and the Ukrainian Oral History Association. The forum was held on 6 December 2016 in Odessa and aimed at reducing the traumatic experience of internally displaced people in Ukraine and creating conditions for a dialogue in the crisis situation.

In my essay, I analysed how innovative technologies facilitate communication between cultures, allow equal access to different opportunities and thus cultivate tolerance and respect for any form of otherness. I tried to show how the Internet and contemporary communication tools can prevent violence, cope with stress and provide a better rehabilitation and adaptation for the refugees. 

Warsaw

It has been already a month that I study philosophy at the University of Warsaw as an exchange student from Kyiv, Ukraine. At the end of this academic year, I will complete my BA degree, therefore a semester in Poland concludes my four-year-long philosophical quest and heralds a new milestone in my life.

Суспільна угода - Міжнародний інвестиційний форум з управління відходами 2016 у Миколаєві

Суспільна угода ініціативної групи по створенню комплексної програми управління відходами в місті Миколаєві з усіма громадянами,

небайдужими до чистого довкілля та щасливого майбутнього

Працюючи над розробкою програми управління відходами в місті Миколаєві та готуючись до Міжнародного інвестиційного форуму з управління відходами, ми прийшли до висновку, що комплексну проблему забрудненого довкілля можна подолати лише спільними зусиллями, поставивши ідеал щасливого, успішного та безпечного міста вище за політичні розбіжності. Неможливо реалізувати проект, якщо його не підтримують мешканці міста, депутати всіх рівнів, представники владних структур. Тому ми звертаємося до небайдужих громадян із закликом підписати суспільну угоду і публічно показати свою зацікавленість у вирішенні питання засміченого довкілля.

Рецензія на балет «Женщины в ре миноре»

Рецензія на одноактний балет на музику Й. С. Баха «Женщины в ре миноре» 

Ідея, хореографія, постановка – Раду Поклітару 

«КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ»

Якщо Вам треба за півгодини відчути, що таке витоковий філософський модерн XVII століття, перегляньте одноактний балет «Жінки в ре мінорі» на музику Йоганна Себастьяна Баха від «КИЇВ МОДЕРН-БАЛЕТ». Вистава пройнята протестом новочасної філософії, емансипацією самості та хореографією узаконеного афекту; вона, як і артисти балету, корчить гримаси святенництву класичних епох, віднайшовши власну міміку – живу, не застиглу під скам’янілою маскою канонів. Раду Поклітару створив самодостатню картину, що задає ритм власним тілом: людина стає тлом для людини, потрохи згортаючи завісу чужого вказівництва.

Свідопис із філософії культури «До критики актантної моделі: випадок vs. універсальність»

Актантна модель Греймаса є універсальною структурою, що лежить в основі будь-якого наративу. Шість позицій враховують усі можливі відношення в тексті та охоплюють найрізноманітніші сфери (не/)людської діяльності через вісь бажання, комунікації та випробувань. Повсюдність таких ролей виступає мало не метафізичним даром, який можна застосувати всюди: в театрі, економіці, філософії.