Мій конкурсний свідопис на тему:
«Етика пам'яті в процесах побудови громадянського суспільства»,
написаний для реєстрації в однойменній літній філософській школі
у Львові (Брюховичах).
Українська сучасність перебуває під
знаком тиранії колективної пам’яті, що проявляється в загостреному почутті
обов’язку перед минулим, у дознемоги несамовитій ідеалізації сакрального часу
і, як писав П’єр Нора, в тотальному архівуванні. Війну меморалізують під час
війни. Теперішнє поміщають за музейну стрічку, а майбутнє ще до моменту
настання відкладається у гніздечку колективної гіпертрофованої пам’яті про
минувшину.
