Аналітика культури і креативних індустрій

Перша заповідь аналітика політики: спілкуйся зі стейкхолдерами і збалансовуй їхні інтереси.

Друга заповідь аналітика політика: пропонуй рішення, засновані на доказах.

У культурі — сфері, де складно виділити того, хто впливає, і те, на що впливають, де доказом є саме перебування тіла в просторі культури, — заповідей дотримуватися важко.

Щоб розібратися, як поєднати аналіз політики з культурою та креативними індустріями, Міністерство культури та інформаційної політики України разом з Єврокомісією запросило найкращих експертів ЄС.

Якими настановами поділилися фахівці — читайте у статті.

Про такт слів

Коли оберемки оберегів бережливості розсипаються від макабричних цілунків

Коли рогівка розквітає маковим полем у знемозі прийняти всі віртуальні образи

Коли розсуд уникає гойдливості хвилі, що поділяє на всіх одні легені спільного ритму

Коли земні артерії припиняють качати кров і лишають по собі заніміння, яке смиренно вертається до непохитності елеатів

Тіла, міста і влада

25 грудня 2020 року на запрошення міждисциплінарної платформи для філософів і друзів філософії «Лікей» я взяла участь у дискусії на тему життя тіл у місті. Мені випало представити й доповнити погляди Мішеля Фуко, а моя напарниця Олександра Купченко осмислювала думки Річарда Сеннета. Модерувала зустріч Катерина Демерза. 

За стенограмою дискусії часопис «Про|стір» опублікував тези нашої розмови https://www.prostranstvo.media/tila-u-misti-vzaiemovplivi-kontakt-iz-prostorom-stosunki-iz-vladoju/.

Тут я наводжу текст дискусії з розширеними посиланнями, які не увійшли до версії часопису.

Майбутній філософині

На першому занятті тобі зададуть прочитати «Діалектику міфу» за кілька днів. Тоді ти зрозумієш, що треба вчитися читати наново, — і навчишся, проковтуючи фоліанти за ніч та розтягуючи тристорінкового Ґетьє на місяць.

Ти проведеш тисячі годин у келіях на четвертому поверсі, де в обідній дрімоті душа пастиметься на полях істини і смиренно скубатиме ті останні двадцять сторінок, що лишилося дочитати на пару.

Ти зустрінеш диваків із Ложі Фі й Герменевтичного кола; ви будете збиратися в присмерку, коли віконця на внутрішньому подвір’ї затлумлюються, а час застигає ґлеєм розмови про комунітаризм і лібертаріанство.

Ти залізеш на парту й виголосиш O Captain! My Captain!, бо на кожного кабінетного філософа завжди знайдеться культуролог з кіноклубом та поетичними вечорами.

Магістерська робота: значливість і постгуманізм

20 травня 2019 року я захистила свою магістерську роботу «Про походження значливості іншого: від спільності історій до матеріальності дій». Ця подія підсумовує — але не завершує — історію мого шестирічного філософського шляху на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Я вельми вдячна своєму науковому керівнику Приходьку Володимиру Володимировичу за чуттєво осяжне натхнення занять, за віру і свободу запрошувати до тканини філософування прибульців, роботів і романи, написані штучним інтелектом, за високу майстерність чути й мовити, розгортаючи одне студентське слово в епопею втіленого думання, гідного кількох фоліантів.

Я також дякую своїй родині, яка тепло підтримувала мене в обраному філософському покликанні, вірячи в силу якісної гуманітарної освіти, і доклала всіх зусиль, аби роки мого студентства стали тією самою омріяною квінтесенцією творчості, інтелекту й безтурботної юності, що утворює найнадійнішу основу дорослого життя.

Диплом доступний за посиланням / My master's thesis (in Ukrainian) is available at: 
https://bit.ly/2GcSwpf

Резюме роботи:

Використовуючи постфеноменологічну методологію, я ставлю за мету дослідження надати опис побутування значливості іншого (в тому числі постгуманістичного) в досвіді людини на структурному рівні. Висуваю дві гіпотези походження значливості: перша вбачає джерело значливого стосунку у спільності історій, друга наголошує на втілених, матеріальних, діяльнісних засадах досвідного перекривання. Спростувавши історико-наративну модель значливості через її недостатність для опису феноменів болю, мовчання та можливого майбутнього, дослідження зосереджується на значливості як такій, що побутує спільною матеріалізованою дією між речами. Залучення потенціалу агентного реалізму Карен Барад і тілесних семантик дає змогу застосувати матеріальну концепцію до аналізу значливості постгуманістичних фігур, зокрема нейронної мережі та згенерованого нею роману ‘1 the Road’. Я роблю висновок, що значливість уможливлена саме матеріальною, втіленою, контактною спільною інтра-дією дієвців, серед яких можуть бути не лише люди, а й інші агенти, на перший погляд позбавлені здатності до значливості, зокрема штучний інтелект.

A short summary of my master's thesis in philosophy ‘On the Origin of Mattering of the Other: from Shared Stories to the Materiality of Actions’ defended on May 20, 2019, at the Taras Shevchenko National University of Kyiv:

Як читати філософський текст

У межах університетського курсу «Методика викладання філософських дисциплін» я склала невелику пам’ятку, що покликана зорієнтувати початківця в мистецтві читання філософських текстів. Звертаю увагу: фаховий філософський аналіз, звісно ж, потребуватиме глибшого підходу, натомість ця методика пасуватиме ознайомчому читанню.

Методика аналізу філософського тексту

1. Культурно-історичний контекст:

Що ви знаєте про автора? Коли він жив, коли було написано текст? Чи передували написанню тексту особливі історичні, політичні події? До якої філософської традиції належить автор?

2. З якою метою створено текст і кому його адресовано?

Чи автор відповідає іншому філософу, чи підтримує якусь позицію, чи полемізує з кимось, доводячи власну думку? Чи має він на меті переконати читача, чи радше пише «для себе», сам ставить перед собою питання і сам прагне відповісти на нього? Чи носить текст моралістичний, повчальний характер, чи є там рекомендації або перестороги?

Наскільки простим або складним є виклад автора? Чи піклується він про своїх читачів, чи роз’яснює незрозумілі місця? Текст написано для широкого загалу чи для професіоналів-філософів? Мова філософа ясна чи туманна, доступна тільки для посвячених?

Summer School "Juri Lotman and the Semiotics of Culture", University of Tartu International Summer University 2017

Getting away from the heat, I moved north to the long-awaited semiotics summer school and a new season of Game of Thrones. Having crossed the Seven Kingdoms (four, to be honest), I found myself in Estonia where dried yellowness of Ukrainian fields turned into the deep green saturation of the forests that always have enough rains to drink and cloudy shadows to rest under. Tartu is my Oldtown: the second largest city in the country, a meeting place of historical heritages, an intellectual and educational centre that boasts its own Citadel – the glorious University of Tartu. But back then, tired after a long bus ride, I saw nothing but an ordinary neat town, unsuitable for stories about great battles and tremendous feats. However, after several semiotics lectures my Tartu experience became more vivid, as step by step I learned to read the city and its inhabitants: from left to right, bottom-up, in boustrophedon, chapter by chapter, as a hypertext, creating my own pagination, commenting in the margin and dropping ice cream on the pavement/parchment.