Як читати філософський текст

У межах університетського курсу «Методика викладання філософських дисциплін» я склала невелику пам’ятку, що покликана зорієнтувати початківця в мистецтві читання філософських текстів. Звертаю увагу: фаховий філософський аналіз, звісно ж, потребуватиме глибшого підходу, натомість ця методика пасуватиме ознайомчому читанню.

Методика аналізу філософського тексту

1. Культурно-історичний контекст:

Що ви знаєте про автора? Коли він жив, коли було написано текст? Чи передували написанню тексту особливі історичні, політичні події? До якої філософської традиції належить автор?

2. З якою метою створено текст і кому його адресовано?

Чи автор відповідає іншому філософу, чи підтримує якусь позицію, чи полемізує з кимось, доводячи власну думку? Чи має він на меті переконати читача, чи радше пише «для себе», сам ставить перед собою питання і сам прагне відповісти на нього? Чи носить текст моралістичний, повчальний характер, чи є там рекомендації або перестороги?

Наскільки простим або складним є виклад автора? Чи піклується він про своїх читачів, чи роз’яснює незрозумілі місця? Текст написано для широкого загалу чи для професіоналів-філософів? Мова філософа ясна чи туманна, доступна тільки для посвячених?

3. На яке питання відповідає автор? Чи це одна з «вічних» філософських проблем, чи ця тема навіяна характером епохи? Філософ міркує над суперечливим етичними питаннями чи радше описує або пояснює щось (наприклад, процес пізнання або походження суспільства)? Чи автор пише про те, що є (наявне), чи про те, що має бути (належне), про бажаний стан справ?

4. Перед детальним читанням прогляньте текст, щоб зрозуміти, навколо чого обертається думка автора. Яку основну ідею він висловлює, яку точку зору підтримує? Яка його теза? Сформулюйте позицію автора в одному-двох реченнях.

5. Виокремте основні аргументи, якими користується автор для підтвердження своєї тези (чи для спростування чужих міркувань). У цьому вам допоможе структура філософського твору. Чи це монолітне есе без розділів, чи гарно структурований трактат? Зверніть увагу на зміст тексту: зазвичай за змістом можна зрозуміти, як розгортається думка автора, скільки кроків він робить для доведення своєї позиції. Намагайтеся осягнути місце кожної глави в загальній картині твору, як окремий розділ стосується головної теми. Зверніть увагу на вступ і висновок: зазвичай з них можна отримати загальне уявлення про шлях міркувань автора.

З’ясовуючи аргументи філософа, утримуйте послідовність їхнього розгортання. Наскільки плавно автор переходить від засновків до висновків? Чи є раптові необґрунтовані переходи між доведеннями, чи не обриваються зненацька аргументи? Ведіть чітку лінію аргументів, намагайтеся зрозуміти, де автор сходить на манівці ліричних відступів і допоміжних історій, а де повертається до основної думки. Читаючи довгі описи, пам’ятайте тезу, на підтримку якої все це було написано.

6. Заглиблення:

а) Які поняття і в якому значенні використовує автор? Зверніть увагу на те, що деякі терміни, які ви вільно вживаєте в повсякденні (душа, апріорі, ідея, атрибут, річ, матерія, об’єкт…), у філософському тексті набувають особливого сенсу, тому в такому випадку варто звертатися до філософських словників. Ба більше, іноді змістове навантаження одного й того самого поняття може змінюватися впродовж філософського шляху автора. З’ясуйте для себе значення невідомих термінів (трансцендентальне, ризома, теодицея, дискурс, резін’яція…) та філософських авторських неологізмів. А може, автор виступає проти чітких дефініцій і покеровується суцільними метафорами, прикладами й образами? За необхідності складіть словник основних уживаних термінів.

б) «Герої» авторової оповіді: про що або про кого пише філософ? Про людей, людські якості, групи, суспільство, про почуття чи розумові здатності, природу, Бога, закономірності, мистецтво, державу, політику, культурні феномени, історичні події, особливі категорії – час, простір, присутність, відсутність, буття, небуття?…

в) Які зв’язки між «героями»? Як вони впливають один на одного? Автор розглядає предмети свого дослідження статично чи динамічно (як вони змінюються, перетворюються впродовж часу)?

г) Чи автор пропонує власні класифікації явищ? Чи розглядає предмети у протиставленні (бінарні опозиції: добро – зло, душа – тіло, час – простір, смерть – безсмертя, прекрасне – потворне, природа – культура), чи у потрійних зв’язках (минуле – теперішнє – майбутнє, теза – антитеза – синтез, можливе – необхідне – випадкове, чуттєвість – розсуд – розум)?

ґ) Чи автор прагне звести все до однієї закономірності, уніфікувати елементи в одну систему, пояснюючи все через єдиний принцип (це може бути Бог, Абсолют, сексуальне бажання, економічний інтерес, процеси в мозку), чи наполягає на тому, що дійсність принципово множинна і її не можна пояснити через якесь загальне підґрунтя?

д) Які приклади наводить автор для підтвердження своїх думок (історичні, культурні, з особистого життя, апелює до здорового глузду читача)? Наскільки доречними є ці приклади? Чи вони достатньо промовисті та розповсюджені, щоб обґрунтувати тезу?

Постарайтеся намалювати діаграму, карту, де буде виписано всі основні поняття, ключові «герої» тексту, аргументи і приклади, а також показано зв’язок між ними і перехід від одного аргументу до іншого.

7. Після того, як ви розібрали буквально написане в тексті, подумайте про оприявнення прихованих пластів твору: не лише те, що автор написав, а й те, що він мав на увазі, коли це писав.

а) Визначте приховані та невисловлені фонові переконання автора (Чи він атеїст? Чи ліберал? Чи вірить у природне право? Чи він оптиміст/песиміст?). Як ці переконання могли вплинути на зміст тексту?

б) Наскільки автор щирий: чи треба буквально розуміти все, що він пише? Може, він хоче погратися з читачем і заплутати його, а може, він не міг писати прямо через певні політичні обставини. Подумайте: чи може фраза значити більше, ніж те, про що в ній іде мова?

в) Пошукайте в тексті метафори, алюзії, алегорії та символи: що вони значать?

г) Відчуйте силу позиції філософа: чи він твердо переконаний у написаному? Чи припускає, що це лише робоча гіпотеза? Наскільки він м’який, гнучкий, непохитний? Іноді автор сам обговорює можливі зауваги, що можуть виникнути після прочитання його тексту, і спростовує, пояснює їх.

8. Оцінка сили аргументу автора

Чи справді аргументи підтримують тезу? Окресліть наслідки позиції автора (що буде з нами особисто, зі світом, із суспільством, якщо ми приймемо позицію філософа), розкрийте доречність ідей автора в наші часи. Чи можна застосувати ідеї автора до конкретних життєвих ситуацій?

Запитання, які ви можете поставити собі: Що цей філософський текст може сказати про сенс мого власного існування й мого місця у світі? Чи може твір порадити мені, як прожити гарне життя? Чи пропонує автор рішення соціальних, політичних, культурних проблем, що постали перед людством у 21 столітті?

Навіть якщо під час опрацювання тексту ви натрапляєте на складні моменти, які не розумієте навіть після кількаразового прочитання, продовжуйте читати далі. Іноді доцільно звернутися по допомогу до популярних підручників з джерел, вступних статей, що часто передують філософським працям, авторитетних філософських онлайн-ресурсів.