Про стажування в Єврокомісії

Кілька днів тому завершилося моє піврічне стажування в Єврокомісії за програмою «Blue Book». Це була неординарна й доволі рідкісна можливість, що дала змогу зсередини побачити, як формуються політики в ЄС. Я працювала в DG GROW — «Міністерстві економіки» ЄС. Цей генеральний директорат Єврокомісії відповідає за внутрішній ринок ЄС, підприємництво, промисловість, малі та середні бізнеси і охоплює різні сектори від косметики до будівництва. Мій відділ спеціалізується на економіці proximity (міст), соціальній економіці та креативних індустріях. Я обрала його через свої улюблені креативні індустрії, але зрештою збагатилася й новими сферами.

Маючи досвід на державній службі в Україні і вишкіл у міністерстві культури, я не могла втриматися від порівнянь двох структур.

Collège d'Europe: перший семестр

Добіг кінця перший семестр мого навчання в Коледжі Європи. На унікальну магістерську стипендіальну програму для державних службовців я подавалася до початку повномасштабного вторгнення. Однак тепер моє навчання виглядає ще доцільнішим: Україні потрібно більше фахівців з євроінтеграції з огляду на статус кандидата в ЄС, а євроінтеграція — профіль Коледжу Європи.

На магістерській програмі разом зі мною навчаються 130 студентів 30 національностей з ЄС та країн Європейської політики сусідства (Східна Європа, Північна Африка). Програма міждисциплінарна, тому студенти походять з різних академічних бекґраундів. Є три філософи, два терапевти, інженер-механік, хімік, еколог, філологи й історики, але типовий профіль — це студент 24-26 років з освітою у міжнародних відносинах, політології чи праві від Сорбонни, Sciences Po, Оксбриджу, Падуї та інших провідних європейських університетів. Тут мало людей зі значним професійним досвідом — в резюме переважають короткострокові стажування в посольствах чи європейських інституціях. Більшість студентів уже мають диплом магістра за схожою спеціальністю, проте Коледж Європи приваблює своїм престижем у «брюссельській бульбашці», серед установ ЄС, тому в коледжі часто навчаються діти дипломатів, європейських та урядових чиновників.

Аналітика культури і креативних індустрій

Перша заповідь аналітика політики: спілкуйся зі стейкхолдерами і збалансовуй їхні інтереси.

Друга заповідь аналітика політика: пропонуй рішення, засновані на доказах.

У культурі — сфері, де складно виділити того, хто впливає, і те, на що впливають, де доказом є саме перебування тіла в просторі культури, — заповідей дотримуватися важко.

Щоб розібратися, як поєднати аналіз політики з культурою та креативними індустріями, Міністерство культури та інформаційної політики України разом з Єврокомісією запросило найкращих експертів ЄС.

Якими настановами поділилися фахівці — читайте у статті.

Про такт слів

Коли оберемки оберегів бережливості розсипаються від макабричних цілунків

Коли рогівка розквітає маковим полем у знемозі прийняти всі віртуальні образи

Коли розсуд уникає гойдливості хвилі, що поділяє на всіх одні легені спільного ритму

Коли земні артерії припиняють качати кров і лишають по собі заніміння, яке смиренно вертається до непохитності елеатів

Тіла, міста і влада

25 грудня 2020 року на запрошення міждисциплінарної платформи для філософів і друзів філософії «Лікей» я взяла участь у дискусії на тему життя тіл у місті. Мені випало представити й доповнити погляди Мішеля Фуко, а моя напарниця Олександра Купченко осмислювала думки Річарда Сеннета. Модерувала зустріч Катерина Демерза. 

За стенограмою дискусії часопис «Про|стір» опублікував тези нашої розмови https://www.prostranstvo.media/tila-u-misti-vzaiemovplivi-kontakt-iz-prostorom-stosunki-iz-vladoju/.

Тут я наводжу текст дискусії з розширеними посиланнями, які не увійшли до версії часопису.

Майбутній філософині

На першому занятті тобі зададуть прочитати «Діалектику міфу» за кілька днів. Тоді ти зрозумієш, що треба вчитися читати наново, — і навчишся, проковтуючи фоліанти за ніч та розтягуючи тристорінкового Ґетьє на місяць.

Ти проведеш тисячі годин у келіях на четвертому поверсі, де в обідній дрімоті душа пастиметься на полях істини і смиренно скубатиме ті останні двадцять сторінок, що лишилося дочитати на пару.

Ти зустрінеш диваків із Ложі Фі й Герменевтичного кола; ви будете збиратися в присмерку, коли віконця на внутрішньому подвір’ї затлумлюються, а час застигає ґлеєм розмови про комунітаризм і лібертаріанство.

Ти залізеш на парту й виголосиш O Captain! My Captain!, бо на кожного кабінетного філософа завжди знайдеться культуролог з кіноклубом та поетичними вечорами.

Магістерська робота: значливість і постгуманізм

20 травня 2019 року я захистила свою магістерську роботу «Про походження значливості іншого: від спільності історій до матеріальності дій». Ця подія підсумовує — але не завершує — історію мого шестирічного філософського шляху на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Я вельми вдячна своєму науковому керівнику Приходьку Володимиру Володимировичу за чуттєво осяжне натхнення занять, за віру і свободу запрошувати до тканини філософування прибульців, роботів і романи, написані штучним інтелектом, за високу майстерність чути й мовити, розгортаючи одне студентське слово в епопею втіленого думання, гідного кількох фоліантів.

Я також дякую своїй родині, яка тепло підтримувала мене в обраному філософському покликанні, вірячи в силу якісної гуманітарної освіти, і доклала всіх зусиль, аби роки мого студентства стали тією самою омріяною квінтесенцією творчості, інтелекту й безтурботної юності, що утворює найнадійнішу основу дорослого життя.

Диплом доступний за посиланням / My master's thesis (in Ukrainian) is available at: 
https://bit.ly/2GcSwpf

Резюме роботи:

Використовуючи постфеноменологічну методологію, я ставлю за мету дослідження надати опис побутування значливості іншого (в тому числі постгуманістичного) в досвіді людини на структурному рівні. Висуваю дві гіпотези походження значливості: перша вбачає джерело значливого стосунку у спільності історій, друга наголошує на втілених, матеріальних, діяльнісних засадах досвідного перекривання. Спростувавши історико-наративну модель значливості через її недостатність для опису феноменів болю, мовчання та можливого майбутнього, дослідження зосереджується на значливості як такій, що побутує спільною матеріалізованою дією між речами. Залучення потенціалу агентного реалізму Карен Барад і тілесних семантик дає змогу застосувати матеріальну концепцію до аналізу значливості постгуманістичних фігур, зокрема нейронної мережі та згенерованого нею роману ‘1 the Road’. Я роблю висновок, що значливість уможливлена саме матеріальною, втіленою, контактною спільною інтра-дією дієвців, серед яких можуть бути не лише люди, а й інші агенти, на перший погляд позбавлені здатності до значливості, зокрема штучний інтелект.

A short summary of my master's thesis in philosophy ‘On the Origin of Mattering of the Other: from Shared Stories to the Materiality of Actions’ defended on May 20, 2019, at the Taras Shevchenko National University of Kyiv: